Напевно, кожен житомирянин хоч раз у житті чув про таємні місцеві тунелі. Історії про них оповиті загадками та численними міфами. Але насправді підземна частина нашого міста набагато крутіша за будь-який квест. Сьогодні пропонуємо тобі дізнатися більше про те, що ховається під товстим шаром асфальту та бетону.
Міфи ХХ століття: скарби у підземеллях Житомира
У буремні 80–90-ті серед дорослих та дітей ширилися чутки, ніби скарби Ярослава Мудрого досі не знайшли у Києві, бо заховані вони саме в Житомирі. Паралельно існувала й інша популярна легенда: у 1919 році Симон Петлюра, відступаючи з міста, залишив у підземеллях аж 30 возів із коштовностями.
Охоплені цією “золотою лихоманкою”, містяни стали масово лізти в закинуті підвали і самостійно довбати стіни в пошуках славнозвісних скарбів. Звісно ж, нічого не знайшли. Втім, інтерес до міських підземель ці байки підігріли добряче.
Багатоповерхівки під землею
Тебе це може здивувати, але наше місто дійсно має багато шарів. За словами дослідників, деякі ходи зафіксовані на глибині 2–3 метрів, а найглибший рівень сягає аж 11–12 метрів.
Наймасштабнішу знахідку виявили у 1964 році. Саме тоді будували драмтеатр: під час копання котловану робітники натрапили на глибоку мережу ходів. Крім того, там були й цікаві артефакти: залишки рушниці, сліди від вагонетки та загадкова пляшка з червоною рідиною. До речі, робітники вирішили спробувати її на смак, попри всі заборони та ризик отруєння. Що було в пляшці, вони не зізнались. На щастя, обійшлося без наслідків для здоров’я, а знахідка назавжди увійшла в міську історію.
Автентичне підземелля XVIII століття
Поблизу костелу Святого Йоана з Дуклі, у самому центрі нашого міста, знаходиться підземелля, яке збереглося у первісному стані. Його історія починається у XVIII столітті: саме тоді був збудований Бернардинський монастир. Під ним на глибині 2–3 метрів проклали мережу ходів.
Головна фішка цього підземелля — його автентичність. Тут досі збереглася цегла, з якої будували келії у 1761–1762 роках, а на деяких цеглинах навіть знайшли рельєфні клейма єзуїтського ордену. Цікаво, що в одному з коридорів, який веде до сучасного майдану Соборного, дослідники виявили «стародавні графіті» — написи, що датуються початком ХІХ століття.
Якщо спочатку підземелля виконували захисну та господарську функції, то у ХІХ столітті, під час польського повстання 1830–1831 років, тут облаштували каземати. І тримали в них не звичайних злочинців, а дуже впливових людей. Наприклад, тут був ув’язнений маршалок Овруцького повіту та власник Коростишева Нарциз Олізар. Цікаво, що йому єдиному вдалося таємничим чином втекти з цієї в’язниці.
Сьогодні ж ці міцні стіни повернули свою первісну функцію — вони знову рятують життя. Тут діє повноцінне укриття, яке захищає житомирян під час повітряних тривог.
Підземний Поділ
У найстарішій частині міста, на лівому березі річки Кам’янки, також прихована масштабна підземна історія. Перші схеми цих ходів склали ще на початку 80-х років, а за десять років потому провели й першу фотозйомку.
Загалом підземна географія Подолу тісно пов’язана з трьома горами, між якими він лежить: Замковою, Охрімовою та Подільською. Саме між цими пагорбами розташовані численні підземні тунелі. Це справжні інженерні споруди: вузькі коридори з класичним напівсферичним склепінням, міцно обмуровані цеглою.
Мережа ходів тут вражає своїми масштабами. Наприклад, відомо про маршрут, який починався від схилу на вулиці Подільській, опускався глибоко під забудову і тягнувся на схід, перетинаючи пагорби між вулицею Троянівською та струмком Рудавка. За підрахунками дослідників, по прямій лінії довжина тільки цього відгалуження сягала від 450 до 600 метрів! Припускають, що тунель міг доходити аж до площі Перемоги або Преображенського собору.
Наскільки величезною є підземна мережа на Подолі — невідомо нікому. На думку істориків, відділити правду від вигадок та перевірити всі легенди сьогодні вже майже неможливо через часткові обвали. Втім, є беззаперечний факт: історичний центр Житомира пронизаний густою сіткою давніх підземель. І найкращим доказом цього є регулярні провалля, які час від часу відкривають нам портали в минуле.
Історія поруч
Існує легенда (а може, це і справжній історичний факт — хтозна), що з Житомира підземеллями можна було дійти до села Кодня, звідти до Бердичева, а з нього, також під землею, — до самої Польщі. Звучить як сюжет для пригодницького фільму.
Втім ми знаємо точно: Житомир ховає під асфальтом неймовірний історичний та туристичний потенціал. І дуже круто усвідомлювати, що ми щодня ходимо вулицями з таким потужним бекграундом. Тож наступного разу, коли будеш гуляти Михайлівською чи Подолом, просто згадай, що прямо під твоїми кросівками дрімає історія століть. Житомир вміє дивувати — варто лише придивитися до нього уважніше.