Богунія — один із найбільших та найдинамічніших мікрорайонів Житомира. Тут перетинаються річка й панельні будинки, старі промислові зони й нові житлові комплекси, природні ліси й активні торгові ринки. Це не “спальний мікрорайон” — це мікросвіт із власним ритмом, викликами, мріями та потужним потенціалом для розвитку.

Наше дослідження показало, що Богунія одночасно потребує турботи й має колосальний потенціал. Її сила — у людях, які цінують зелень, близькість природи, знайомі двори та щирі сусідські зв’язки. Її виклик — у занедбаності інфраструктури, браку затишних публічних просторів і зручного транспорту. Проте навіть у цих викликах мешканці бачать можливість — зробити район більш сучасним, чистим і дружнім до життя.

Цей матеріал — не просто аналітичний огляд, а підґрунтя для майбутніх змін. Тут ви знайдете: як мешканці описують свій район трьома словами; що їм подобається, що дратує, чого бракує; які просторові, соціальні та екологічні рішення можуть надати району нове дихання; тощо. Зібрані дані стали основою для цілісного бачення майбутнього Богунії.

Примітка: дослідження створено силами місцевих жителів та ентузіастів. Воно може містити суб’єктивні оцінки. Якщо у Вас є коментарі, ідеї чи уточнення — Ви маєте змогу залишити їх внизу сторінки.

Цікаві факти

Загальне сприйняття

Богунія —  не просто адміністративна одиниця, а мозаїка локальних “мікрорайонів у мікрорайоні”, кожен із власною атмосферою, репутацією та голосом. Це мікрорайон із характером, про який у Житомирі знають усі, але кожен сприймає по-своєму. Для когось — це природа, стежки до річки, спокій і дворове дитинство. Для інших — це щільна забудова, ринки, затори і трохи бруду. 

Історичний контекст

Богунія — один із найстаріших та найбільш впізнаваних мікрорайонів Житомира, який формувався навколо природного ландшафту, сільського побуту, військової інфраструктури та промисловості.

У середині ХІХ століття ця територія належала баронесі Анні фон Врангель, дружині віце-губернатора Волинської губернії Людвіга фон Врангеля. Маєток баронеси отримав назву Врангельгоф або Врангелівка, що і стало першою офіційною назвою поселення. У цей же період прокладається Києво-Брестське шосе, з’являється міст через Кам’янку, діє цегельний завод, мильниця та господарські угіддя.

У другій половині XIX століття тут було збудовано військові казарми. Попри активну мілітаризацію, мікрорайон довго зберігав сільський характер — із хмільниками, колгоспами, господарськими дворами.

У 1930-х роках запрацювала панчішна фабрика, яка в народі дала району жартівливу назву “Чулочка”. Це підприємство стало точкою економічного зростання і джерелом локального виробництва. Також у 1941–1943 роках на території колишніх казарм існував німецький табір для військовополонених — шталаг №358.

Окреме місце в історії займає річка Кам’янка. За переказами, вона колись була судноплавною. 

Також мікрорайон багатий на інші історичні об’єкти: стару водонапірну башту — пам’ятку промислової архітектури, церкви, польське кладовище та парк біля жіночого монастиря, що мають глибоке історичне значення.

Деякі місцеві розповідають про підземні ходи біля Кам’янки, про яр у лісі, де колись зимою каталися з гірки, а також про те, що школа №15 раніше була конюшнею.

Демографія району

Богунія — один із найбільш населених мікрорайонів Житомира. У межах 750 метрів (≈15 хвилин пішки) від центру району мешкає близько 34 500 осіб, а в радіусі 500 м — понад 21 000 осіб.  У найближчі роки планується зведення житла ще для приблизно 1400 мешканців, що свідчить про подальше зростання щільності населення. (Дані з Інтегрованої концепції розвитку)

Район має високу частку молодих родин з дітьми, що проявляється в перевантаженості шкіл і садків — понад 300 дітей навчаються понаднормово.

Поруч із цим — зрілі родини та люди старшого віку, які користуються поліклінікою, скверами, зупинками. Для них особливо важлива зручна навігація, лавки та безбар’єрність.

Що кажуть місцеві жителі про свій район

Ключові висновки

Богунія має потенціал стати самодостатнім мікрорайоном міського типу

Мікрорайон поєднує густу забудову, значну кількість населення, активну комерцію, соціальні заклади та природне середовище. Це створює умови для формування локального центру повноцінного життя — з роботою, навчанням, дозвіллям і сервісами в межах пішої доступності. 

Основна ідея: підтримати автономність мікрорайону та перетворити Богунію на повноцінний життєвий центр, а не «спальний мікрорайон».

Головним ресурсом району є природа: річка Кам’янка, ліси, яр, ландшафт. 

Мешканці емоційно прив’язані до природного середовища, яке формує унікальність мікрорайону. Це не просто зелень — це елемент локальної ідентичності.

Основний напрям: ревіталізація річки Кам’янка через облаштування набережної, створення вело- і пішохідних маршрутів, зон відпочинку та відновлення природних екосистем.

Район відчуває нестачу базової інфраструктури — її розвиток має бути пріоритетом

Брак лавок, освітлення, смітників, безпечних переходів, громадського транспорту та паркувань — це найбільш болючі проблеми мешканців. 

Основна ідея: інвестувати в дрібні, але помітні зміни, що покращують повсякденне життя.

Центр Богунії — ринок «Хмільники» та проспект Миру — має стати сучасним ядром

 

Проєкти

Decorative element

Маєте ідею спільного проєкту?

Ми комьюніті урбаністів, дизайнерів, айті спеціалістів, тощо. Ми відкриті до спільних проєктів та колаборацій що покращують наше місто

Написати нам на пошту