Джерело: Суспільне Житомир
На Житомирщині у місті Брусилів на території лакофарбового заводу розташовані залишки стіни кляштору (католицького монастиря — ред.) отців капуцинів, який побудували у 18 столітті. Споруда не є історичною пам’яткою, але питання її збереження планують обговорити в громаді.
За словами отця Йосафати, римо-католицький кляштор отців капуцинів був побудований у 80-х роках 18-го століття тодішнім власником Брусилова Феліксом Чацьким. Спочатку в його приміщенні молилися та навчали дітей польської діаспори.
“В перший рік заснування тут навчалось 20 хлопців і 3 дівчат. Проте, на жаль, монастир тут проіснував недовго, оскільки після другого польського повстання він був у 1865 році закритий. І відкритий вже у 1899 році стараннями місцевого римо-католицького священника, але вже не як монастир, а суто як парафіяльний храм”, — розповів отець Йосафата.
Священник сказав, що храм зруйнувала радянська влада у 1976 році, аргументуючи це потребою розбудови на його місці заводу. Від храму залишилась одна стіна.
“Після того, коли його підірвали, залишки храму люди забрали на будівельні матеріали. Ця стіна — це єдине, що залишилося від римо-католицького кляштору. До речі, каштан, який росте поруч, на задньому плані, також можемо знайти на старих фото, де є костел і де є кляштор. Згідно цього можемо орієнтуватися, де знаходився сам костел”, — сказав священнослужитель.
За словами житомирського краєзнавця Геннадія Махоріна, кляштор у 1930-х роках почали використовувати як склад, а у 1976 році зруйнували.
“Більшовицька влада намагалася під приводом, що треба практично використовувати церкви, костели для складу, для клубу, для спортзалу, забирати у вірян будівлі і унеможливлювати здійснення богослужінь. Це була цілеспрямована політика знищення, навіть, вигляду будівель”, — сказав краєзнавець.
Геннадій Махорін розповів, що у Житомирській області було кілька таких будівель.
“В Ходоркові, зокрема, теж був монастир капуцинів. В Любарі був й інших містечках. Доволі багато. З приходом радянської влади вони були закриті”, — прокоментував Геннадій Махорін.
На території колишнього кляштору нині розташований лакофарбовий завод, розповів отець Йосафата. Також там залишився колишній будинок священника, побудований у 19-му столітті. Частина будівлі перебуває у власності заводу. Станом на 8 квітня 2026 року у цій будівлі розміщене молитовне приміщення греко-католицької парафії, сказав священник.
“Також це приміщення в часи війни (російсько-української — ред.) стало і центром надання гуманітарної допомоги, оскільки співпрацюємо з різними благодійними організаціями. Стараємося у такому пристосованому приміщенні облаштувати максимально все, щоб будь-хто, хто має цю потребу, прийшовши у храм на молитву, відчув себе бажаним, прийнятим, любленим. Щоб у цей важкий воєнний час знайти місце, де можна віднайти спокій душевний”, — сказав отець Йосафата.
Також у Брусилові з 2017 року працює костел Святого Духа, розповів священнослужитель.
“Це вже завершальний момент відновлення життя римо-католицької громади після зруйнування костелу. І тут фактично зараз відбувається молитва, тут збираються вірні і провадить священник”, — сказав отець Йосафата.
Директор Брусилівського будинку культури Валентин Коваль розповів, що кляштор отців-капуцинів не має охоронного статусу.
“З моменту створення Брусилівського району 1990-го року обстежені всі історичні пам’ятки, які знаходились на території тодішнього району. Даний об’єкт, а це залишки стіни від цього костелу, не увійшли в цей перелік тому що, можливо, не вважалися настільки цінними на той момент. І зараз при створенні Брусилівської громади, коли був переглянутий весь перелік, то він також не входив”, — сказав директор будинку культури.
Валентин Коваль розповів, що для встановлення статусу пам’ятки потрібно пройти відповідну процедуру.
“Якщо таке звернення надійде, воно буде розглянуте. Є порядок внесення до реєстру таких пам’яток архітектури, пам’яток культурної спадщини місцевого значення. Складається візуальний акт обстеження, технічний паспорт, він подається на розгляд і затверджується. Якщо він має дійсно історичну цінність, він буде внесений в цей реєстр”.
Отець Йосафата розповів, що найближчим часом відбудеться зустріч настоятелів римо-католицького та греко-католицького храмів Брусилова із представниками селищної ради, на якій обговорять подальші дії у збереженні пам’яті та залишків кляштору.
“Буде розроблятися інформаційне табло, яке буде розміщене і біля римо-католицької громади, і планується також розміщення подібного інформаційного табла і біля залишків цих стін, щоби бодай пам’ять зберегти про костел і про кляштор отців-капуцинів”, — сказав священник.
Пам’яток, які потребують відновлення, на Житомирщині кілька, розповів у коментарі Суспільному представник відділу охорони культурної спадщини Житомирської обласної військової адміністрації Дмитро Нечипорук.
“Яскравий приклад — це келії Єзуїтського монастиря у Житомирі, котрі зараз перебувають в аварійному стані. Це пам’ятка національного значення, вони стоять на обліку, і можу сказати, що цього року Житомирщина буде вдруге проводити проєкт “Спадщина незалежності”, до котрого потрапили ці келії Єзуїтського монастиря. Мета цього проєкту — збереження культурної спадщини, звернути на них увагу. Туди залучені історики, архітектори, щоб зберегти всі пам’ятки”, — сказав Дмитро Нечипорук.