Джерело: New York post
Обіймаючи жадану посаду аналітика інвестиційного банкінгу в Morgan Stanley, 22-річна дівчина могла похвалитися приголомшливою квартирою в Мідтауні, відданим хлопцем та зустрічами з клієнтами у найпопулярніших ресторанах міста зі своїми високопоставленими друзями-фінансистами.
«Це була мрія, що здійснилася для мене», – сказала Вікторія, якій зараз 25 років, виданню The Post. «Божевільне, ідеальне життя».
Але у грудні 2022 року, лише за два тижні, аналітик, яка є громадянкою України, пройшла шлях від вечірки у шикарному клубі лише для членів Zero Bond до медичного огляду пацієнтів на передовій кривавої війни її рідної країни з росією.
Як бойова медсестра швидкої допомоги, Вікторія провела останні три роки, лікуючи поранених солдатів, які втратили ноги, руки та очі в бою.
Колишня фінансистка була небезпечно близько до смерті, отримавши численні струси мозку, зокрема той, що стався, коли російські вороги скинули плануючу бомбу на будівлю з наданням допомоги, яку вона допомагала евакуювати.
Дівчина також була свідком незліченних смертей і навіть кремувала тіла трьох своїх найближчих друзів.
Однак вона залишається непохитною.
«Дуже швидко я зрозуміла, що це те місце, де я хочу бути», – сказала вона, додавши, що знайшла сенс свого життя у захисті своєї країни.
Медичка документувала війну у своєму популярному акаунті в Instagram, надихаючи інших приєднатися до боротьби, хоча, за її словами, це спричинило почуття провини, оскільки вона усвідомлювала, що ті, хто йде за її прикладом, ризикують своїм життям.
Знайомі Гончарук казали їй, що вона божевільна за те, що вона відмовилася від роботи мрії у Великому Яблуці, наражаючи себе на серйозну небезпеку, але вона каже, що не змогла б жити з собою, якби залишилася в Morgan Stanley.
«Я відчувала, що маю робити те, у що вірю», – зі сльозами на очах розповіла вона газеті «The Post». «Я пам’ятаю, як думала, що мені потрібно бути там, бо інакше як я буду дивитися своїм майбутнім дітям в очі? Що я їм скажу?»
З маленького містечка до великого міста
Дівчина народилась у 2000 році у «крихітному містечку» на північному заході України, приблизно за 50 миль від міста Житомир.
«Ми не виросли з великими грошима», – згадувала вона. «Я завжди прагнула подорожувати світом, бо мої батьки… ніколи не виїжджали за межі країни, тому вони мало що бачили».
Натхнена бажанням відчути більше життя, Гончарук почала вивчати англійську мову у 13 років, а пізніше дізналася про програму Державного департаменту США, яка дозволяла іноземним студентам навчатися в Америці.
У 15 років вона переїхала до Техасу, щоб навчатися в старшій школі.
Згодом Гончарук вивчала інформатику, науку про дані та статистику в Університеті Мінерва в Сан-Франциско та багато подорожувала, зокрема до Південної Кореї, Індії та Великої Британії.
Пізніше вона влаштувалася на відмінну посаду в Morgan Stanley та переїхала на Мангеттен.
«Відчуття було таке, ніби це центр світу», – захоплено згадувала Вікторія, згадуючи свою квартиру з «дивовижним краєвидом».
Однак, лише через кілька місяців в Україні спалахнула війна, що змусило трансплантат відчути, ніби вона «живе у двох світах одночасно».
«Ти тут, але думаєш про все, що відбувається вдома», – пояснила вона.
Відколи армія Путіна наказала повномасштабне вторгнення в Україну, Гончарук надсилала частину своєї зарплати родині в Україні, щоб допомогти з військовими діями, але цього було недостатньо.
Спонукана необхідністю захищати свою країну, дівчина взяла відпустку в Morgan Stanley безпосередньо перед Різдвом 2022 року, прилетіла до України та одразу ж записалася до лав армії.
Вона стала медиком швидкої допомоги, незважаючи на відсутність досвіду.
«На той момент це була найпотрібніша робота», – заявила новобранка. «Я боялась крові, боялась голок, я ніколи раніше не займалась медициною, але я подумала: «Ось що мені потрібно робити»».
Повернення до України
Протягом наступного тижня Гончарук пройшла прискорений курс з першої медичної допомоги, навчившись накладати джгути, робити крапельниці та лікувати рани від голкової травми. Після цього вона вирушила до зони бойових дій.
Як фельдшер швидкої допомоги, вона була розміщена приблизно за 800 метрів від лінії фронту.
Коли солдатів підстрелювали або вражали артилерією, вона разом із водієм у імпровізованій машині швидкої допомоги швидко мчали, щоб забрати їх, а потім перевезти назад до невеликих підземних польових шпиталів, розташованих у безпечних зонах.
Називаючи це «сюрреалістичним» бачити, як її співгромадяни отримують осколкові та вогнепальні поранення, вона каже, що була вражена самовідданістю тих, кому вона допомагала в задній частині машини швидкої допомоги.
«Ви думаєте: «Це найгірша ситуація, яка може бути у вашому житті: ви в зоні бойових дій, ви поранені, вас евакуюють», – пояснила Вікторія. – «І все ж вони такі сповнені доброти, такі сповнені місії, такі сповнені розуміння… і вони жартують, кажучи: «Так, у мене тепер будуть круті протези»».
Вона згадала, як доглядала одного солдата, який щойно втратив око. Незважаючи на нестерпний біль, він більше хвилювався за власну безпеку та комфорт дівчини.
«Кожна евакуація була для мене справжнім натхненням, бо я усвідомлювала, що всі ці люди були достатньо сміливими, щоб протистояти злу та йти в найгірші можливі ситуації, щоб захистити те, що для них важливо», – заявила вона.
У 2023 році війна з використанням дронів між Росією та Україною загострилася, що призвело до різкої зміни тактики та збільшило ризик загибелі або серйозного поранення Вікторії.
Як запобіжний захід, усі працівники швидкої медичної допомоги тепер повинні бути розміщені на відстані понад 12 миль від лінії фронту , враховуючи, що Росія скидає на територію України безпілотники, оснащені боєголовками.
Це часто значно збільшує час реагування, що збільшує тиск на Гончарук та її команду.
Армія Путіна також використовує планируючі бомби — зброю, яку дівчина описує як «дуже руйнівну», здатну руйнувати цілі будівлі».
Вікторія каже, що ставки у війні занадто високі, щоб їх коли-небудь визнавати, вважаючи, що перемога Росії матиме катастрофічні наслідки для Заходу та докорінно змінить нинішній світовий порядок.
«Агресор хоче більшого і буде наполягати на більшому», – стверджувала вона. «Ще більша війна розпочнеться, якщо ми не зупинимо Росію».
Відтоді, як Вікторія стала медиком швидкої допомоги, вона один раз повернулася до Нью-Йорка, здійснивши поїздку до свого офісу в Morgan Stanley, де її старий стіл залишається порожнім. Її керівництво тепло вітало її повернення і навіть обговорювало, в якій команді вона працюватиме далі.
Але дівчина ще не розглядала можливість повернення до складу.
«Це було зовсім інше життя для мене», – згадувала вона свої безтурботні дні у Великому Яблуці, сповнені вишуканої їжі та чудових друзів-фінансистів. «Я справді не знаю, що станеться у майбутньому. Я намагаюся не думати
Хоча Вікторія також намагається не думати про те, що станеться, якщо вона стане ще однією з приблизно 140 000 українців, убитих з початку війни, вона каже, що змириться зі своєю долею.
«Що б я вже не зробила в житті, я вважаю, що це мало значення. Можу сказати, що прожила гарне життя і що я щось віддала», – зворушливо сказала вона. «Якщо я помру завтра, мені не буде про що шкодувати. Я думаю, що зробила більше, ніж може сказати пересічна людина».