Верховна Рада України 15 січня 2026 року прийняла в цілому проект Постанови про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави. Про це повідомляє пресслужба парламенту.
Цією постановою визначаються пріоритетні напрями діяльності органів державної влади та наукових установ для подальшого утвердження української мови як державної, зокрема:
- оновлення та затвердження Правопису української мови з урахуванням сучасних наукових підходів;
- підвищення мовної якості текстів законів України та інших нормативно-правових актів;
- удосконалення стандартів правотворчої діяльності, зокрема щодо оформлення актів Верховної Ради України;
- розвиток українськомовного аудіовізуального контенту суспільними медіа;
- посилення заходів з протидії поширенню в медіапросторі України деструктивних проросійських наративів;
- забезпечення наповнення та функціонування Єдиного глосарія правових термінів, узгодження його з перекладом Глосарія термінів acquis ЄС.
Раніше, 12 січня, у Верховній Раді відбулося засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, під час якого один з авторів постанови й голова Верховної ради Руслан Стефанчук, пояснив ініціативу.
Ідея охоплює не лише оновлення термінології, а й розробку унікального національного шрифту, який буде використовуватись у державних документах. У своєму виступі він підкреслив, що сучасне українське законодавство нерідко виглядає як своєрідна «калька». Формально написане українськими словами, воно, однак, часто базується на логіці та граматичних конструкціях, притаманних російській мові. Такий підхід, за його словами, є проявом русифікації, що залишається помітною в законодавчій практиці, – розповіли на сайті ВР.
Основні напрями:
- оновлення правопису (після консультацій із Кабінетом Міністрів та науковими інституціями, фіналізація роботи над українським правописом очікується до 1 березня);
- створення правничого глосарія (спільно з мовознавцями та юристами планується розробка єдиної бази термінів українського законодавства, мета якої позбутися канцеляризмів та русизмів, які десятиліттями вкорінювалися в юридичну практику через радянський вплив).
Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови, — підкреслив Руслан Стефанчук.
Особливий акцент також зробили на візуальній ідентичності державних документів. Зокрема, народний депутат підкреслив, що недопустимо використовувати шрифти російського походження, наприклад, “Peterburg” або “Izhitsa“, в офіційних актах і на державних відзнаках України. Постанова передбачає розробку та впровадження національного шрифту, що має стати символом суверенітету навіть у графічному виконанні законів. Комітет одностайно підтримав таку ініціативу, яка стане важливим кроком у зміцненні державної мови, формуванні автентичного правового поля України.