Ще 20 лютого 2025 р. надійшло від директора музею історії народних ремесел “Ремісничий двір” Федора Євтушенка повідомлення, що під час ремонту на цокольному поверсі в будинку Поліського національного університету, де розміщається бібліотека, коли розчищали одну із бічних стін коридору від штукатурки, було випадково виявлено три зразки старої цегли з цікавим маркуванням (Рис. 1-2).
У неділю 8 березня за сприяння виконуючого обов’язки ректора Поліського національного університету Олега Васильовича Скидана, разом із членами ГО “Колекціонерів і краєзнавців Житомира” Б. Ващенком та В. Каленчуком, було оглянуто місце знахідки, проведено попередній огляд, вивчення, обміри та фотофіксацію зразків виявленої цегли (Рис. 3-4).
Цегла виготовлена із глини світло та темно-коричневого кольору. В плані прямокутної форми, завдовжки 25 см, завширшки 12,5-13 см, завтовшки 6-6,2 см. Маркування вдавлене, нанесене майже посередині, ближче або впритул до лівої сторони цеглини, завдовжки 12,2 см, заввишки 7 мм. Складається з двох слів написаних в один рядок “Крошненскій заводъ” (Рис. 5-6).
Цікаво, що маркування нанесене не в традиційний спосіб, зазвичай на зовнішній постілі цеглини, а тут на боковій стороні. За характером написання, наявністю в тексті літер “і” та, особливо “ъ”, можна припустити, що цеглу було виготовлено наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Місце виготовлення зрозуміле – цегельний завод на Крошні біля північної околиці м. Житомира (тоді д. Крошня Левківської волості Житомирського повіту). І дійсно, згідно довідкових даних на Крошні функціонував завод (Рис. 7), власником якого був відставний підполковник, землевласник, Житомирський повітовий ватажок дворянства, до речі й член Товариства дослідників Волині, Андрій Андрійович Аршеневський. Це було невеличке підприємство. Упродовж 1907-1913 рр. на ньому працювало від 10 до 17 працівників, в числі яких були й жінки. Працівники заводу виробляли продукцію на 5 тис. крб. на рік [Адресная книга, 1907, с. 96; Памятная книжка на 1911 год, 1910, отд. 3, с. 208; Весь Юго-Западный край, 1913, с. 706]. Тут крім цегли виготовляли також й кахлі та будівельну кераміку. Один із зразків продукції того заводу нам разом із С.С. Дехтяренко у 2024 р. вдалося відшукати в підземеллях костелу св. Софії
Яким же часом слід датувати зразки маркованої цегли? Очевидно, що вони мають безпосереднє відношення до початкового етапу історії будинку, де було виявлено ці зразки цегли. Свого часу знаним Житомирським краєзнавцем Г.П. Мокрицьким вдалося встановити, що у 1893 р. було складено проект будівництва на вул. Бульварній приміщення Житомирського окружного суду. Його автором був відомий український архітектор В.А. Безсмертний [Мокрицький, 1997, с. 5-6].
На сторінках Волинських Єпархіальних відомостей повідомлялося про те, що 18 травня 1894 р. відбулася урочиста закладка фундаменту будинку Житомирського окружного суду. Дуже цікава деталь. Виявляється, що під час цієї церемонії у фундамент цієї будівлі начальник краю граф О.П. Ігнатьєв власними руками заклав металеву дошку з відповідним написом. Туди ж були покладені золоті і срібні монети 1894 року карбування [Закладка здания, 1894, с. 420].
За даними Г.П. Мокрицького спорудження будинку тривало три роки і було завершено у травні 1897 р. [Мокрицький, 1997,с. 5-6].
На сторінках же газети “Волынь” у розділі місцевої хроніки повідомлялося, що упродовж квітня 1897 р. проводилися роботи по переміщенню майна із старого до нового приміщення окружного суду [Перемещение, 1897, № 72, с. 3; Перемещение, 1897, № 87, с. 2]. А вже 27 квітня відбулося урочисте освячення будинку. З того часу у новій будівлі й розпочав свою діяльність Житомирський окружний суд [Освящение здания, 1897, № 93, с. 3]. Його вид на початку ХХ ст. ми можемо побачити на світлині зробленій відомим київським видавцем Стефаном Васильовичем Кульженко (Рис. 9).
Виходячи із наведених даних, цеглу з маркуванням з будівлі Поліського національного університету, можна попередньо датувати 90-ми роками ХІХ ст., але не пізніше 1896 – 1897 рр., коли було завершено будівництво нового будинку для Житомирського окружного суду.
Література
Адресная книга фабрично-заводской и ремесленной промышленности всей России / Под ред. А.В. Погожева. – Изд. 2. – М. – СПб., 1907. – XIV, 18, 38, 259, 86, 699, 3 с.
Памятная книжка Волынской губернии на 1911 год. – Житомир: Волын. губ. тип., 1910. – VIII, 43, 276, 249, 47 с.
Весь Юго-Западный край. – К., 1913. – ІІ, 1115, 7, 44 с.
Перемещение окружного суда // Волынь. – 1897. – 1 апреля. – № 72. – С. 3.
Перемещение окружного суда // Волынь. – 1897. – 20 апреля. – № 87. – С. 2.
Освещение здания окружного суда // Волынь. – 1897. – 29 апреля. – № 93. – С. 3.