Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей
Нещодавно Житомирський обласний краєзнавчий музей отримав чудовий подарунок – таксидермічну скульптуру птаха – бугая водяного (Botaurus stellaris) від Тетяни Аркадіївни Бойко (1965 р.н.), мешканки м. Житомира, яка після проходження відповідного карантину стане окрасою природничої колекції.
Це дивний і незвичайний птах, якого легше почути, ніж побачити. Майже все своє життя він проводить у заростях очерету, де захисне забарвлення і характерна вертикальна поза роблять його майже невидимим серед стебел, тож спостерігати за ним надзвичайно складно. Поза гніздовим сезоном птах веде усамітнений спосіб життя, тримаючись глухих, важкодоступних ділянок заплав і боліт. Навесні та на початку літа присутність бугая виказує голос. Самець подає глухий, низький поклик, який передають як протяжне «ху-уммб». Цей звук нагадує віддалене ревіння бугая, за що і отримав свою назву. «Бухкання» розноситься над водно-болотними угіддями на кілька кілометрів. Звук виникає завдяки особливій будові стравоходу та вола: птах набирає повітря і, різко його стискаючи, створює потужний резонанс. Так бугай приваблює самицю й одночасно позначає межі своєї території.
Зовні бугай водяний нагадує невелику, але кремезну чаплю — і чаплею він, власне, і є, адже належить до родини чаплевих. Його рудувато-буре пір’я вкрите темними поздовжніми смугами — ідеальне маскування серед сухого очерету. У разі небезпеки птах витягує шию вертикально вгору й завмирає, повністю зливаючись із довкіллям. Така поведінка є класичним прикладом криптичного забарвлення та маскувальної пози серед птахів.
Живиться бугай переважно дрібною рибою, земноводними, водяними комахами та їхніми личинками. Полює або повільно пересуваючись мілководдям, або чатуючи із засідки; здобич хапає блискавичним ударом міцного дзьоба.
Основна загроза для виду — знищення та осушення водно-болотних угідь. Меліорація, випалювання очерету, забруднення водойм призводять до втрати гніздових біотопів. На Житомирщині чисельність бугая скорочується, тож збереження заплав і очеретяних масивів є необхідною умовою для існування цього потайного мешканця українських боліт.
Провідний спеціаліст відділу природи Олег Марцун
