Київський історик та військовослужбовець ЗСУ Ілля Сигачов під час перебування на військових навчаннях у Житомирі сфотографував майже два десятки дверей будівель у старовинній частині міста та виклав знімки й описи до них у соцмережі. У дописі зазначив, що так хоче привернути увагу до збереження історичного спадку України, а також зібрати донати для допомоги військового підрозділу, в якому служить. Про це повідомляє Суспільне Житомир.
У дописі на власній сторінці у Facebook Ілля Сигачов написав, що опублікував пост та виклав фото старих дверей в історичній частині Житомира, бо прочитав новину про те, що в місті починають реставрувати старовинні двері в одній із старовинних будівель середмістя.
“Через недавню новину про реставрацію дверей в Житомирі хочу теж доєднатися до цієї теми і поділитися своєю колекцією історичних дверей у цьому прекрасному місті на диво багатому на історичну архітектуру”, — написав Ілля Сигачов.
Історик за фахом описав власні фото, які розмістив у дописі, і які згодом, за його словами, мають увійти в історичну мапу історичних дверей міст України, яку він створює.
Зокрема, у дописі автора йдеться про двері таких архітектурних будівель у Житомирі:
Будинок із дверима на вулиці Михайлівській, 3
Двері на вулиці Михайлівська, 3 створені у стилі модерн-бароко до будинку колишнього Азово-Донського банку 1910-х років. Збережена напівсегменттована фрамуга, міждверний імпост з іонічною капітеллю та пара розеток внизу.
Двері культової споруди на вулиці Перемоги, 14
Величезні оригінальні вхідні двері з елементами неовізантійського стилю до Спасо-Преображенського собору, освяченого в 1874 році. Вирізняються величезною фрамугою з кольоровими вставленими скельцями, які прикрашають отвори різьблення, схожі чимось на готичний масверк. Також фрамуга прикрашена горизонтальною планкою з текстом в стилі вʼязь та образом Ісуса Христа. Сам образ є копією відомого мандиліону, датованого ХІ-ХІІ століття, створеного ймовірніше за все в Києві, який більш відомий як Спас Нерукотворний. Ймовірно, до їх створення цих дверей був також залучений художник Михайло Васильєв.
Двері в історичній будівлі на вулиці Дмитрівська, 5 та 7
На думку Іллі Сигачова, це псевдоісторичні двері до будинку, в якому народився Сергій Корольов у 1906 році. Сам будинок побудований орієнтовно в 1890-х роках, хоча, можливо, й раніше. Про псевдоісторичність свідчать оригінальні невідреставровані двері сусіднього будинку під №7, які є ідентичними з дверима до будинку родини Корольова.
Двері в історичних будівлях на майдані Замковому
Центральні парадні двері та пара бокових дверей у стилі бароко до кафедрального костелу Святої Софії, який був освячений в 1746 році. Всі двері прикрашені закрученим листям аканта і величезними фігурними накладками від петель. Головні двері зверху прикрашає композиція: латинська митра, католицьких хрест і посох, розгорнуте святе письмо, рушник, і купа троянд. Не знаю, чи пережила ця композиція царську та радянську владу, але має дуже красивий вигляд.
Двері у будівлі на вулицях Бориса Тена, 30 та Святослава Ріхтера, 8
У будівлі на вулиці Бориса Тена, 30 надзвичайно цікаві і добре збережені двері в еклектичному стилі неоренесансу та необароко з багатьма деталями, які ведуть до будинку 1880-1890-х років. Вже помітна притаманна будинкам цього періоду фрамуга, арки, іонічні псевдоколони, напіврозетки прикриті карнизом, листя аканта, орнаментований руст зверху, та зрізаний знизу. “Помітив я із трамвая, і вони не сховалися від мене за височенним парканом”, — написав Ілля Сигачов.
Про двері на вулиці Святослава Ріхтера, 8 у дописі сказано так: “Функціоналістичні двері з цікавою фрамугою середини 1930-тих років до будинку кінця ХІХ сторліття”.
Двері у будівлях на вулиці Велика та Мала Бердичівська
Двері у будинку на вулиці Велика Бердичівська, 31: “Дуже складно стверджувати, але можу лише припустити, що це рештки оригінальних дверей кінця 1900-тих років — початку 1910-тих. Трохи проглядається стиль модерн. “Можливо, я помиляюсь, і це не старі двері”, — написав автор, описуючи двері будинку за адресою: вулиця Велика Бердичівська, 31.
На вулиці за адресою Мала Бердичівська, 10 старовинні двері Ілля Сигачов описав так: “На початку ХІХ століття, де народився польський діяч, емігрант та один із військових керівників Паризької Комуни 1871 року. Також зберігся пізніший металевий дашок. Шкода, але більша частина будинку повністю перероблена”.
Двері у будинках на вулиці Старий Бульвар та Університетська
Двері до будинку за адресою: Старий бульвар, 20, як написав автор допису, неоренесансні. Вони датовані орієнтовно 1890-1900 років. “Вже можемо побачити притаманну Житомиру форму фрамуги, яку е бачили на Фещенка-Чопівського 20. Також збереглася розетка з головою лева. Інша — напівзруйнована”, — йдеться у дописі.
У будинку на вулиці Університетська, 54 — цікаві необарокові двері в дерев’яному будинку 1870-х років. Зберігся незвичний трикутний фронтон, дерев’яний дашок над дверима та бокові псевдоколони, які імітують спрощений коринфський ордер, також збереглися фільонки притаманної форми для Житомира та розетки, — сказано у дописі.
Двері у будівлі за адресами: вулиці Шляхетна, 9 та вулиця Миколи Лисенка 1/14
Конструктивістські двері 1930-тих років до будинку кінця ХІХ століття (вулиця Шляхетна,9), про що свідчить збережена фрамуга від попередніх старіших дверей.
Вулиця Миколи Лисенка, 1/14
Найбільш кричущий приклад головної проблеми міста Житомир: втрати автентичності та історичних деталей. Напівзруйновані двері в стилі необароко до будинку 1880-х років.
“Половина дверей зберегли свій неоренесансний декор, багети, розетки та навіть знайому фрамугу, яка похилилась разом із металевим фігурним дашком. Натомість інші дверцята власники забили дошками, та напевно оригінальні викинули. Немає слів”, — написав автор.
Двері у будівлях на вулиці Фещенка-Чопівського, 20 і 23
У будівлі на вулиці Фещенка-Чопівського, 20 — неокласичні двері до особняка орієнтовно 1880-х років. Мають фігурну фрамугу, ренесансний флорентійський руст внизу, фігурні фільонки, а також оригінальний отвір для листів. Конструктивістські двері 1930-х років до будинку кінця ХІХ століття, про що свідчить збережена фрамуга від попередніх старіших дверей.
Двері у будинку за адресою: вулиця Фещенка-Чопівського, 23
У Житомирі — це двері в стилі необароко, який використовували під час будівництва споруд кінця ХІХ століття, як написав Ілля Сигачов, і надихнули його на написання посту та фото дверей старої частини міста Житомира.
“Саме через ці двері, а точніше початок їх реставрації я й вирішив опублікувати власний архів фотоколекції старовинних дверей міст України і, зокрема, Житомира. Ці двері до будинку зроблені у стилі необароко і датовані кінцем ХІХ століття. На фото вони у процесі реставрації та завішені тканиною. Дуже сподіваюся, що в ході відновлення збережуть їхню унікальну ідентичність”, — написав у дописі Ілля Сигачов.
Також у пості на Facebook Іллі Сигачова сказано, що у такий спосіб він хоче привернути увагу не тільки житомирян, але й загалом українців до важливості збереження історичного середовища довкола, а також зібрати донати на придбання мікроавтобуса для військового підрозділу “ударних крил”, в якому він наразі служить. Ціль збору — 250 тисяч гривень.
У коментарі Суспільному Ілля Сигачов розповів, що Житомир — не перше місто в Україні, в якому він фотографує старі двері в давніх будівлях історичних частин. У його авторській колекції є світлини парадних і не тільки входів у давні будинки Києва, Львова, Тернополя, Бережан, Луцька, Херсону, Чернігова та інших міст.
“Маю таке хобі з дитинства — бувати у давніх будовах та під’їздах, досліджувати їх архітектурні особливості. Хто чим займався, коли був малим, а я — проводив багато часу у старих будівлях. Мені завжди подобалася тамтешня атмосфера, подобалося досліджувати зовнішне та внутрішнє оздоблення, певні елементи стилю. Найбільше звертав увагу на старі двері. Адже вони для мене є особливою частиною будови. Це наче теємничий вхід в інший світ, історію. А орнаменти дверей для мене відтворюють цілу епоху. А згодом я почав фотографувати давні пам’ятки архітектури та історії і окремо — двері. Наразі моя колекція налічує декілька тисяч світлин”, — сказав Ілля Сигачов.
Зі слів Іллі Сигачова, його дитяче захоплення згодом вплинуло на вибір його професії історика. До початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну багато подорожував Україною. Відтоді, каже, почав фотографувати унікальну архітектурну та культурну спадщину її міст. Двері фотографує та досліджує трохи більше 5 років.
“Все почалося із дверей у Рівному, де я свого часу проживав. Якось я зайшов в одну із старовинних будівель, де наразі розташований один із адмініністративних офісів. Побачив там розкішні двері і сфотографував їх. А потім почав досліджувати історію цих дверей: хто автор, як і чому вони саме так оздоблені, а також, як на них вплинув модерн. Так започаткував для себе цілий розділ “Старі двері в архітектурній та історичній спадщині України”. У подальшому планую створити інтерактивну мапу історичних дверей міст України. Частково вже почав роботу над цим проєктом”, — розповів історик.
За його словами, у шпиталі у нього з’явився час, аби упорядкувати власний фотоархів. Знайшов фотографії старих дверей із Житомира, які фотографував у вересні 2025 року, коли був у цьому місті на військових навчаннях. Каже, заняття починалися о 09:00, а з 06:00 до початку занять він вирушав у стару частину міста і фотографував двері давніх будинків. Пост у Facebook виклав, аби привернути увагу громади до архітектурної минувшини старого міста та зібрати донати на придбання буса для свого військового підрозділу, який зараз на передовій обороняє Україну від вторгення армії РФ.