Житомир став першим серед великих міст України, де реалізували подібний інструмент діалогу між громадою, експертами та владою – про це повідомила пресслужба ЖМР на своїй сторінці у Facebook
Участь в асамблеї взяли 64 житомирянина, відібраних випадковим чином — жеребкуванням зі списку адрес міста. Протягом двох вихідних поспіль вони навчалися, слухали фахові доповіді, дискутували та напрацьовували рекомендації для міської влади.
Тема цієї асамблеї — транспортна інфраструктура та стала міська мобільність . Серед учасників були представники різних груп користувачів різних видів транспорту – як водії, так і пішоходи, велосипедисти та користувачі громадського транспорту. Учасники також дуже відрізнялися за віком – наймолодшому 15 років, а найстаршому – 91 рік. Серед учасників були також люди з інвалідністю. Це дозволило врахувати максимум різних точок зору.
Секретар Житомирської міської ради Галина Шиманська зазначає:
«Громадська асамблея — це не просто новий формат діалогу, а поглиблення демократії в місті. Ми хочемо, щоб житомиряни не лише висловлювали свої думки, а реально вплинули на рішення, які формують майбутнє міста».
Доцентка та заступниця декана з наукової роботи Факультету соціальних наук, головна дослідниця проєкту BRIDGE та директорка Центру демократичної стійкості у Київській школі економіки Олександра Койдель (PhD) пояснює:
«Громадська асамблея має три особливості. Перша – учасники відбираються жеребкуванням. Завдяки цьому багато учасників вперше долучилися до громадського життя. Друга особливість громадської асамблеї в тому, що її учасники не просто висловлюють побажання до влади, а формують реалістичні, втілювані рекомендації. Вони враховують бюджет, технологічні обмеження, особливості міста. Це — співпраця громади та влади, побудована на взаєморозумінні. І третя особливість – це консенсус. Завдяки багатьом дискусіям протягом дня, розроблені рекомендації поділяє зазвичай більшість учасників».
Вона також підкреслює:
«Головне — люди вчаться чути одне одного, шукати спільні рішення, а не просто вимагати. Це і є справжня демократія участі».
Проєктний менеджер програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» Київської школи економіки та координатор досліджень у проєкті BRIDGE Ілля Ткаченко додає:
«Житомиряни на Асамблеї працюють з експертами — від фахівців управління транспортом і зв’язком, громадських організацій, до представників велоспільноти та науковців у сфері мобільності».
Під час асамблеї обговорювали питання безпеки дорожнього руху, розвитку велосипедної інфраструктури та тактичного урбанізму.
Директор Інституту поведінкових досліджень в American University Kyiv, доктор філософії з економіки (Університет Кентукі) Володимир Вахітов (PhD) наголошує:
«Місто має бути зручним для всіх — від велосипедистів до людей з інвалідністю. Асамблея дає можливість почути кожного і знайти рішення, які справді працюють».
Своїми враженнями ділиться учасник асамблеї, 15-річний студент автодорожнього коледжу Данило:
«Я їжджу велосипедом і часто користуюся тролейбусом. Хочу, щоб у місті було більше велодоріжок — зараз по тротуарах їздити важко».
Після завершення роботи команда BRIDGE готує публічний звіт із рекомендаціями, які будуть офіційно передані владі на сесії міської ради. Житомирська міська рада зі свого боку зобов’язана розглядати всі пропозиції учасників та сприяти їх реалізації.
Довідково
Громадська асамблея в Житомирі відбулася в партнерстві між Житомирською міською радою та проектом BRIDGE. Проект BRIDGE об’єднує зусилля Київської школи економіки, Еразмуського університету Роттердама (Нідерланди), Університету Тарту (Естонія), Технічного університету Берліна (Німеччина) та Центру розвитку інновацій (Україна). Його мета — посилити демократичну стійкість України, розвивати науково-дослідницький потенціал Київської школи економіки та налагодити зв’язок між дослідженнями, державними політиками та практикою, зокрема через дорадчі формати участі громадян. Проект фінансується Європейським Союзом у рамках програми «Горизонт Європи».
