Джерело: Міністерство розвитку громад та територій України
Міністерство розвитку громад та територій презентувало рейтинг міст-обласних центрів за рівнем фізичної безбар’єрності, який дозволяє оцінити, наскільки українські міста є доступними для маломобільних груп населення та як громади впроваджують принципи безбар’єрності.
Рейтинг був сформований спільно з ЛУН на основі аналізу відкритих даних та офіційної звітності органів місцевого самоврядування.
Він охопив такі ключові показники доступності міського середовища, як
- доступність інформації про об’єкти (кількість оцифрованих об’єктів на Мапі безбар’єрності на території міста, одиниць на 1000 населення)
- адаптація будівель і просторів (оцінка безбар’єрних об’єктів на території міста, у відсотках)
- розвиток безбар’єрних маршрутів (готовність маршруту, частка безбар’єрних об’єктів на маршруті, у відсотках)
- доступність громадського транспорту (частка безбар’єрного транспорту для маломобільних груп населення, у відсотках)
- фінансування заходів безбар’єрності з міського бюджету за 2020–2025 рр
- кількість проведених засідань місцевих рад безбар’єрності
- залученість людей з інвалідністю до прийняття рішень у громаді (кількість проведених засідань місцевих рад безбарʼєрності та кількість амбасадорів безбар’єрності у громаді)*
Щоб можна було порівняти різні показники безбар’єрності, для кожного з них розраховувався окремий індекс.
Загальний рейтинг міста – це сума індексів за всіма показниками. Чим більша підсумкова сума індексів, тим вищу позицію займає місто у рейтингу і, відповідно, тим кращим є загальний рівень фізичної безбар’єрності.
Лідером рейтингу став Львів із загальним індексом – 19,22. Місто продемонструвало високі результати одразу за кількома напрямами — безбарʼєрність будівель і просторів (індекс – 4,09), наявність безбар’єрних маршрутів (3,75), залученість людей з інвалідністю до прийняття рішень у громаді (3,38), доступність транспорту для маломобільних груп населення (2,06)
Друге місце посів Харків із загальним індексом – 15,15. Крім того, Харків забезпечив найбільше фінансування безбарʼєрності за останні пʼять років (індекс – 7,79) і високу оцінку безбарʼєрності будівель і просторів (2,92).
До трійки лідерів також увійшла Вінниця з загальним індексом – 12,77 і високим індексом фінансування безбарʼєрності за останні пʼять років (3,56).
«Безбар’єрність сьогодні – один із базових принципів формування нової якості життя в громадах. Йдеться про можливість кожної людини безперешкодно пересуватися містом, користуватися транспортом, отримувати базові послуги, бути повноцінною частиною суспільного життя. Наразі це питання стосується дуже широкого кола людей — ветеранів, людей старшого віку, батьків із дітьми, людей із тимчасовими травмами чи порушеннями мобільності. Тому сформований рейтинг міст — це більше, ніж їх порівняння між собою, він дає можливість краще зрозуміти поточний стан доступності у громаді та визначити пріоритети для подальших змін», — наголосив Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій.
При цьому за окремими показниками міста-лідери розташувались наступним чином:
Доступність інформації про безбар’єрність об’єктів
- Луцьк (індекс – 2,39)
- Житомир (2,24)
- Запоріжжя (1,96)
Безбар’єрність будівель і просторів
- Львів (4,09)
- Харків (2,92)
- Полтава (2,64)
Наявність безбар’єрних маршрутів
- Львів (3,75)
- Житомир (2,66)
- Луцьк (2,64)
Доступність транспорту
- Кропивницький (2,78)
- Луцьк (2,17)
- Львів (2,06)
Фінансування безбарʼєрності
- Харків (7,79)
- Вінниця (3,56)
- Львів (2,74)
Кількість проведених засідань Місцевих рад безбар’єрності
- Чернівці (2,39)
- Житомир (2,2)
- Суми (2,02) і Львів (2,02)
Кількість амбасадорів
- Львів (3,38) і Полтава (3,38)
- Житомир (2,82) і Кропивницький (2,82)
Результати аналізу свідчать:
- Високі результати показали міста, які не обмежуються окремими рішеннями, а працюють комплексно: створюють безбар’єрні маршрути, оцифровують об’єкти, передбачають фінансування у місцевих бюджетах тощо.
- Транспорт залишається одним із найслабших напрямків. Навіть у містах із високими позиціями у рейтингу рівень доступного транспорту часто лишається недостатнім. Оновлення рухомого складу потребує значних ресурсів та довгострокового планування.
- Фінансування безбар’єрності суттєво відрізняється між громадами
Частина міст інвестує у безбар’єрність системно та протягом кількох років, окремі громади або мають мінімальне фінансування, або не надали відповідних даних. - Залучення людей з інвалідністю до ухвалення рішень впливає на якість змін. Міста, де активно працюють ради безбар’єрності та амбасадори доступності, демонструють більш послідовний та практичний підхід до розвитку міського середовища.
- Оцифрування об’єктів стає важливим інструментом розвитку безбар’єрності. Міста, які активно наповнюють Мапу безбар’єрності та працюють із даними, мають більше можливостей для планування змін і визначення пріоритетів розвитку доступного середовища.
