Про це повідомило Суспільне Житомир
Анна Погоріла — тренерка з фігурного катання. Після крижаного дощу в Житомирі вона стала на ковзани просто на вулиці міста, влаштувавши імпровізований виступ на льоду. Ковзани Анна бере із собою, куди б не вирушала. Вона катається на катку, озері, річці та у місті.
“Я з п’яти років на ковзанах — це моє друге взуття. Я все життя в цьому. Дехто засмучується через таку погоду, яка зараз у Житомирі, а я навпаки радію, бо можу хоч трішки, можливо, комусь підняти настрій”, — сказала Анна Погоріла.
Фігуристка розповіла кореспондентам Суспільного, що ковзани бере із собою усюди, куди б вона не йшла. Це її захоплення з дитинства.
“Я починала тренуватися у Харкові. Пам’ятаю, у нас була ковзанка без бортиків. Батьки перші рази водили дітей за ручку, а мені було так цікаво, що я постійно намагалася виїхати до дорослої групи в центр. Я виїжджала, падала, тренер мене забирав, відвозив назад і казав: “Заберіть, будь ласка. Не пускайте її всередину”. А ті, хто не вмів зупинятися, просто вилітали з ковзанки”, — розповіла Анна.
За словами фігуристки, стати чемпіонкою вона не мріяла.
“Усі казали: “Я хочу стати олімпійською чемпіонкою”, а я казала: “Мені просто подобається займатися”. Мені подобається ця справа, і я присвятила їй усе своє життя. Я займалася одиночним катанням, брала участь у міжнародних змаганнях: у Словаччині посіла друге місце, призові місця здобувала й в Україні. Я не була супертоповою фігуристкою, але входила до п’ятірки найкращих”, — розповіла Анна Погоріла.
Анна працює тренеркою у школі фігурного катання.
“Щойно я завершила спортивну кар’єру, тренерка одразу запросила мене допомагати з маленькими дітьми. Мені це дуже подобалося. У мене навіть є фотографія, де мені близько шести років, і я “треную” ляльку, прив’язану ниточками. Я завжди хотіла бути тренеркою. Нині працюю як з дітьми від трьох років, так і з дорослими — найстаршій учениці сорок років”, — сказала Анна.
Найбільше Анні подобається кататися на відкритому просторі, серед природи.
“Я отримую величезне задоволення, коли можна кататися на річці чи озері. Для мене це найулюбленіше. Я чекаю цього весь рік, бо можна просто вийти, набирати швидкість і їхати. Це відчуття легкості — і це дуже класно”, — розповіла фігуристка.
За словами Анни, щоб займатися фігурним катанням, потрібно постійно підтримувати гарну фізичну форму.
“Фігурне катання — це не лише спорт на льоду. Це велика робота в залі: класична хореографія, загальна фізична та спеціальна підготовка, вправи на ротацію, щоб голова не крутилася під час обертань. Роботи дуже багато”, — резюмувала Анна Погоріла.